Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідучати

Повідучати, -ча́ю, -єш, гл. Отучить (многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДУЧАТИ"
Виректи, -ся. Cм. вирікати, -ся.
Висліпати, -паю, -єш, гл. Увидѣть, замѣтить (о людяхъ съ слабымъ зрѣніемъ).
Запла́тно нар. За деньги, платно. Зміев. у.
Зва́дник, -ка, м. Спорщикъ, забіяка.
Змінний, -а, -е. Измѣнчивый, измѣняющійся. Желех. Змінне. Плата за промѣнъ денегъ. Від сотки треба жидові дати тільки а тільки змінного. Вх. Зн. 22.
Крячитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Давать развѣтвляющійся корень. Перниця крячится. Вх. Лем. 429.
Покріпний, -а́, -е́ Крѣпительный, подкрѣпляющій. Горілка покріпна юнацька. К. ЦН. 184.
Псячка, -ки, ж. 1) Собачій пометъ. Вх. Зн. 8. 2) Раст. Leonurus cardiaca. Вх. Пч. ТІ. 33.
Хорявий, хорячий, -а, -е. Болѣзненный. Н. Вол. у.
Чепчик, -ка, м. 1) = чебчик. Левиц. Пов. 97. Мил. М. 32. 2) Ум. отъ чепець. 3) Сорочка, въ которой иногда родится ребенокъ. (КС. 1893. VII. 76) или животное. (Богод. у.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.