Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повстина

Повстина, -ни, ж. Кусокъ, штука войлока. Мкр. Г. 38. Положіт її на теплу і суху повстину. Мкр. Н. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВСТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВСТИНА"
Алилу́йкати, -каю, -єш, гл. Пѣть «аллилуя». Желех.
Бондарик, -ка, м. Ум. отъ бондарь.
Квасило, -ла, с. Плохой, спитой квасъ. Як був квас, то не було вас, а як настало квасило, то й вас розносило. Ном. № 4579.
Охічно нар. = охітно, охоче. Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла. Шух. І. 225.
Плутанка, -ки, ж. Путаница. Аж у голові плутається од тії плутанки.
Повигрібати, -ба́ю, -єш, гл. = повигортати.
Поткнути, -кну, -неш, гл. Высунуть, показать. І носа поткнуть не можна.
Прародичка, -ки, ж. Прародительница. Желех.
Примучити Cм. примучувати.
Штамет, -ту, м. Родъ шерстяной ткани. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВСТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.