Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повстище

Повстище, -ща, с. У гребенщиковъ: кусокъ сукна на доскѣ, о который труть гребенку при ея полировкѣ. Вас. 163.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВСТИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВСТИЩЕ"
Ар'я́ниця, -ці, ж. Боченокъ для кислаго козьяго молока. 1862. Кух. V. 36.
Дебеленькува́тий, -а, -е. Толстенькій, плотненькій.
Джигну́ти Cм. Джигати.
Дзеле́нькати, -каю, -єш, гл. Звенѣть. Угор. Як грюкне грім, то аж вікна дзеленькають. Камен. у.
Єнера́льний, -а, -е. Генеральный.
Імовірний, -а, -е. Довѣрчивый. Є й такі, що вимагають щирости, не скажи — для того тільки, щоб зоставити повік нещасливими імовірних. МВ.
Лози́ння, -ня, с. соб. Лоза. Ув. лозиня́чча.
Полегшіння, -ня, с. Облегченіе. Зробив полегшіння нашому краєві. О. 1862. V. 70.
Прокосити Cм. прокошувати.
Смертка, -ки, ж. Ночнянка, phalaena. Вх. Уг. 268.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВСТИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.