Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поганяйло

Поганяйло, -ла, м. 1) Кучеръ, возница. Сим. X. Тпру! гукнув наш поганяйло. Ком. І. 48. Поганяйло коло коней. Сим. 203. 2) Бичъ, кнутъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГАНЯЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГАНЯЙЛО"
Бабочка, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Берестище, -ща, м. Ув. отъ берест.
Глуха, -хи, ж. = глуханя. Вх. Лем. 404.
Дякі́вня, -ні, ж. Домъ дьячка. Угор.
Здви́нути, -ну, -неш, гл. Шевельнуть. Зайчик... дух притаїв, оком не здвине, а пильно дивиться. Греб. 403.
Здріга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. здрігнут́ися, -ну́ся, -не́шся, гл. Вздрагивать, вздрогнуть. Троянці всі здрігнули. Котл. Ен. III. 59. Здрігнувся сердешний Яків, почувши це. Стор. І. 7.
Недогода, -ди, ж. Неудовлетвореніе. Употребляется въ выраженіи: мені недого́да. Я не удовлетворенъ, мнѣ не достаетъ чего-либо. Яка йому гне недогода? все має! А яка тобі недогода в Зосі? Левиц. І. 315.
Палахнути, -ну́, -не́ш, гл. Вспыхнуть. Іван палахнув наче та поломінь. Федьк. Віхтем піднялося полум'я вгору, — палахнуло на всю хату. Мир. Пов. І. 115.
Роскучматися, -маюся, -єшся, гл. = роскудлатися. (О волосахъ). Уман. у.
Спаритися, -рюся, -ришся, гл. Обжечься, обвариться. Спарився, як на окропі. Ном. № 3.386.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГАНЯЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.