Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погарюкати

Погарюкати, -каю, -єш, гл. = погарикати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 231.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГАРЮКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГАРЮКАТИ"
Аґрусо́вий, -а, -е. Крыжовниковый. Аґрусовий кущ.
Вищик, -ка, м. Родъ клейма въ видѣ вырѣзки на ухѣ овцы. Черк. у. Екатер. г. Мнж. 182.
Ґно́ття, -тя, с. Отрепье.
Дріма́к, -ка́, м. Соня. з дрімако́м ся віта́є. Онъ дремлетъ, спить. Вх. Лем. 411.
Ли́шанка, -ки, ж. Женщина, оставившая своего мужа. іти, піти в лишанки. Бросать, бросить мужа. Желех. Вх. Зн. 33.
Набарложи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Нагрязнить.
Нагоди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. 1) Прійти во-время, поспѣть, попасть. Вчора пороша пала, а к білому світу старости на слід нагодилися. Мет. 123. Прийшов дячок молоденький, прийшов, не барився; чумаченько із дороги на те й нагодився. Н. п. 2) Случиться, встрѣтиться, попасться. Що,... наняли? — Ось іде за мною. Якась селючка нагодилась. МВ. І. 25.
Поблискати Cм. поблискувати.
Повз нар. Мимо. Що повз мій двір, ворітечка голубка летіла. Мет.
Похоронний, -а́, -е́ Похоронный; траурный. І Божий світ сукном похоронним окрився. К. МХ. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГАРЮКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.