Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погріб

Погріб, -ба, м. Погребъ. Дід... закинув його у погріб. Рудч. Ск. II. 14. Ум. погрібець. Чуб. V. 1174. В погребці замурувався. Драг. 39. Маленький погрібець повен яєць. ХС. ІІІ. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРІБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРІБ"
Вч... Cм. уч....
Дігтя́рка, -ки, ж. 1) Жена дегтярника. 2) Торговка дегтемъ.
Мі́ти, -мію, -єш, гл. = мати. То самий був Сава, котрий мів розбойників на Савур-могилі. Драг. В лісі було, листя міло. Чуб. І. 310.
Неприродно нар. Неестественно, ненатурально.
Палга, -ги, ж. Плита. Угор.
Плавочок, -чка, м. Ум. отъ плав.  
Птаський, -а, -е. Птичій.
Рівночасний, -а, -е. Одновременный. Желех.
Сковзатися, -заюся, -єшся, гл. = ковзатися.
Чухати, -хаю, -єш, гл. Чесать (зудящее мѣсто, но не гребешкомъ). Де у кого не свербить, там ся не чухає. Ном. № 9756.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГРІБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.