Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погріти

Погріти, -грію, -єш, гл. 1) Нагрѣть. Буде чим руки погріть. Ном. № 9851. Та ж хаточка без вікон, без дверей, у тій хатці вітер не повіє і сонечко не погріє. Мил. 183. 2) Побить. Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів ломакою спину, дак син не дає. Г. Барв. 337.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРІТИ"
Десь-и́нде, нар. Гдѣ-то въ другомъ мѣстѣ. Десь-инде живе, і не побачиш її. Сим.
Запи́рскати, -каю, -єш, гл. Запрыскать.
Клопотуха, -хи, ж. Хлопотунья. Як та бідна курка-клопотуха, що знайде зернятко да й те оддасть своїм курчаткам, так і я усе до останнюю жупана пороздавав своїм діткам. К. ЧР. 266.
Ководка, -ки, ж. Позвонокъ (спинной). Вх. Лем. 426.
Настіж нар. Настежь. І сіни й хата перед тобою настіж. К. ЧР. 222.
Обдержини, -жин, ж. мн. Счесываемая съ овчины шерсть. Моток напрядений з обдержин.
Обіхідчастий, -а, -е. Неогороженный. Мнж. 187. Хата зробилась обіхідчаста. Стор. І. 26.
Поверхник, -ка, м. Верхній жерновъ въ ручной мельницѣ. Шух. І. 103, 146.  
Супор, -ру, м. Сопротивленіе, вражда. В супор. Наперекоръ.
Четвертий, -а, -е. Четвертый. Живе Олеся рік і другий, і третій, і четвертий. МВ. І. 45., Ум. четвертенький. Ляхів-панів у нічку у четвертеньку так як кабанів заганяйте. АД. II. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.