Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погрозити

Погрозити Cм. погрожати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРОЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРОЗИТИ"
Завинова́титися, -чуся, -тишся, гл. Задолжаться, войти въ долги. Завиноватився я людям багато. Канев. у.
Залої́тися, -лою́ся, -ї́шся, гл. 1) Засалиться. Н. Вол. у. 2) Облѣпиться чѣмъ. Залоївся камінь, бо зерно було сире, то мов тістом замазав хто. Канев. у.
Здиня́ти Cм. і. здимати.
Підложе, -жа, с. Низкая длинная деревянная скамья, служащая кроватью гуцулу древосѣку въ его зимней лѣсной хатѣ. Шух. I. 174.
Під'язичниця, -ці, ж. Родъ дѣтской болѣзни. ЕЗ. V. 83.
Пуздерко, -ка, с. и пузде́рок, -рка, м. Дорожный погребецъ. ЗОЮР. І. 167. Котл. Слов. 24.
Риболовка, -ки, ж. = рибалка 2. Вх. Пч. II. 14.
Татуненьків, татунечків, -кова, -ве Принадлежащій татунечкові.
Тяжина, -ни, ж. Выбойка, пестрядь, полосатое полотно. Шейк.
Цоркотіти, -кочу, -тиш, гл. 1) Звенѣть, бренчать, брякать, звякать. Вх. Зн. 78. 2) О тетеревѣ: кричать. Ґотур цоркотит. Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГРОЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.