Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погуркати

Погуркати, -каю, -єш, гл. Погремѣть, погромыхать, постучать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУРКАТИ"
Байдужний, -а, -е. = байдужий. К. Кр. 17. Г. Барв. 20.
Гречкі́в'я, -в'я, с. = Гречківка. Вас. 196. На гречків'ї жито посіяв. Волч. у.
Дзьо́бня, -ні, ж. = Дзьоблинка. Шух. I. 124. Гол. Од. 68.
Лікарі́вна, -ни, ж. Дочь лѣкаря.
Перехриста, -ти, м. = перехрест. Ном. № 926, 927.
Попіклуватися, -луюся, -єшся, гл. Позаботиться (о многомъ).
Присилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. прислатися, -шлю́ся, -шлешся, гл. Присылать сватовъ. Ой хоч сватай, хоч не сватай, та хоч присилайся, а щоб слава не пропала, що рік ти кохався. Лукаш. 77.
Пролящати, -щу́, -щи́ш, гл. Извѣстное время лящати (Cм.).
Проморгати, -га́ю, -єш, гл. Прозѣвать. А що, хлопче, проморгав дівчину? Харьк.
Шусниця, -ці, ж. = суспиця. Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГУРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.