Тлумачення / значення слова "ПОГУЛЯТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

погуляти

Погуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Погулять. Вибігла за город погуляти. Рудч. Ск. І. 32 Кличе мати вечеряти, галушки простигли. «Стривай, мати, погуляю, женишки настигли». Чуб. Т. 10. 2) Побыть, пробыть. Мет. 45. Погуляла дівчиною років зо три. МВ. І. 7. 3) Побыть въ гостяхъ, побыть у кого либо. Пустіть мене, серце, до батька до вашого, піду, погуляю, а то будуть гніваться: як же так можна не пійти?»... Пішла; гуляла там, гуляла, і їла, і пила. Рудч. Ск. І. 82. Отсюда: погуляй, погуляйте употребляется въ смыслѣ подожди, подождите. Погуляйте трохи, — батько зараз прийде. Борз. у. 4) Побыть, пробыть безъ дѣла, незанятымъ. Погуляв днів зо три — нудно без роботи. Годів зо два погуляла та нива неорана. 5) Поиграть. Погуляли в карти. 6) Погулять, покутить.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 237.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУЛЯТИ"

Сховати оригінал сторінки

Ганеба, -би, ж. = ганьба.

повністю...

Жолобо́к, -бка́, жолобо́чок, -чка́, м. Ум. отъ жолоб.

повністю...

Забига́чкий, -а, -е. Могущій быть сложеннымъ, согнутымъ такъ, что одна часть складывается къ другой. — ніж. Складной ножъ. Вх. Зн. 17.

повністю...

Здійня́ти, -ся. Cм. здіймати, -ся.

повністю...

Познати Cм. познавати.

повністю...

Пробурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Проворчать. Якого там кулика ви видумали, дядьку! — пробурчав. МВ. І. 105.

повністю...

Пту-гей-са! меж. Крикъ на воловъ: налѣво. Вх. Лем. 458.

повністю...

Рівноправництво, -ва, с. Равноправіе. Козацьке рівноправництво. К. ЦН. 271.

повністю...

Росписати, -ся. Cм. росписувати, -ся.

повністю...

Тихомирити, -рю, -риш, гл. Успокаивать, усмирять. Вх. Зн. 70.

повністю...