Тлумачення / значення слова "ПОГУЛЯТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

погуляти

Погуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Погулять. Вибігла за город погуляти. Рудч. Ск. І. 32 Кличе мати вечеряти, галушки простигли. «Стривай, мати, погуляю, женишки настигли». Чуб. Т. 10. 2) Побыть, пробыть. Мет. 45. Погуляла дівчиною років зо три. МВ. І. 7. 3) Побыть въ гостяхъ, побыть у кого либо. Пустіть мене, серце, до батька до вашого, піду, погуляю, а то будуть гніваться: як же так можна не пійти?»... Пішла; гуляла там, гуляла, і їла, і пила. Рудч. Ск. І. 82. Отсюда: погуляй, погуляйте употребляется въ смыслѣ подожди, подождите. Погуляйте трохи, — батько зараз прийде. Борз. у. 4) Побыть, пробыть безъ дѣла, незанятымъ. Погуляв днів зо три — нудно без роботи. Годів зо два погуляла та нива неорана. 5) Поиграть. Погуляли в карти. 6) Погулять, покутить.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 237.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУЛЯТИ"

Сховати оригінал сторінки

Буцім нар. Будто, словно. ЗОЮР. I. 218. Засів, буцім в болоті чорт. Котл. Ен. І. 26. Буцім спить. Драг. 112.

повністю...

Гарнаситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Возиться, барахтаться, драться. Вх. Лем. 402. 2) Комкаться, мяться. Вх. Лем. 402.

повністю...

Докра́ювати, -кра́юю, -єш, гл. = докравати.

повністю...

Клобучина, -ни, ж. Войлокъ. Желех.

повністю...

Неписьменність, -ности. неграмотность

повністю...

Отерхати, -ха́ю, -єш, гл. Навьючить. (Гуцульск.).

повністю...

Прикладок, -дка, м. Небольшая копна хлѣба. Анан. у. Кладь соломы. Мнж. 190.

повністю...

Сновидати, -да́ю, -єш, гл. = сновиґати. Ніде мені в світі прихилитись, сновидаю заволокою. Г. Барв. 192.

повністю...

Устрим, -му, м. = упин. Нема встриму вдовиному сину. Гол. III. 178.

повністю...

Шевлюга, -ги, об. Дрянь, мерзавецъ.

повністю...