Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подесьбіч

Подесьбіч нар. Одесную, по правую сторону.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЕСЬБІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЕСЬБІЧ"
Безбожниця, -ці, ж. Безбожница. МВ. ІІ. 142.
Виняти, -ся. Cм. виймати, -ся.
Витребенькуватий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Голиборода, -ди, м. Шутливое названіе великовозрастнаго ученика, брѣющаго уже бороду. Приходять аж три четвертокласники — все продауси та голибороди. Св. Л. 136.
Звідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться водянистымъ такимъ образомъ, что вода отдѣлится отъ всего прочаго (въ кушаньяхъ и пр.). Кутя звідніла через те, що в хаті держали, у теплі. Новомоск. у. Не бери ямою капусти, бо звідніє. Черк. у.
Иршини, -шин, мн. = хрестини. Желех.
Ло́ба, -би, м. Волъ съ большимъ лбомъ и расходящимися рогами. КС. 1898. VII. 46.
Нирцем нар. Ныряя.
Погиркати, -каю, -єш, гл. = погарикати.
Свавільно нар. Своевольно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДЕСЬБІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.