Виноватий Cм. виноват.
Згурти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Собраться вмѣстѣ.
Локши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Рѣзать на мелкіе куски. 2) Бить; рубить. Так в гніві сильно їх локшив. Як назбігалось людей!.. Хто з сокирою, хто з ціпком, хто з вилами, а жінки з кочергами, — давай локшити того вовка.
Оснівка, -ки, ж. Ум. отъ основа.
Рило, -ла, с.
1) Рыло, морда. А ти, міхоноша, дми козі під рило. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли удариться об дуб рилом.
2) Бранное: лицо у человѣка. Видно й з рила, що Пархім.
Рум'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться румянымъ. Коли б же діялось по моїй волі, коли б моя сила, то я б рум'яніла. Рум'яніє, як червона маківка.
Урма, -ми, ж. Мѣсто, по которому гоняютъ скотъ, покрытое слѣдами его ногъ, дорога, протоптанная скотомъ. На урмах хліб дуже гарний роде.
Шпундрі, -рів, м. мн. = шпундра. Був борщ до шпундрів з буряками.
Шумування, -ня, с.
1) Броженіе.
2) Вспѣненье.
Щерть въ выраж. у щерть. Въ уровень съ краями. Брав у щерть, а оддав з наспою.
