Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожега

Пожега, -ги, ж. = пожежа. Щог. В. 32. Левка на пожезі не було. О. 1862. VIII. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖЕГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖЕГА"
Бесідувати, -дую, -єш, гл. 1) = беседувати. Турок до них бесідує. Гн. І. 63. 2) Говорить, произносить. Маштер бесідує 24 разів «Отче наш». МУЕ. ІІІ. 55.
Горбо́вина, -ни, ж. 1) Возвышенность, выпуклость на поверхности земли. Г. Барв. 136. 2) Выпуклость на какой-либо вещи, напр. на древесномъ стволѣ. Волч. у.
Жаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Пугать. Вх. Зн. 17.
Закарва́ш, -шу, м. Обшлагъ, отворотъ рукава.
Зла́годити, -ся. Cм. злагоджувати, -ся.
Насаджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. Посадить много, многихъ. Ото насаджала на віз, — насилу коні йдуть.
Поступний, -а́, -е́ Тотъ, при работѣ надъ которымъ можно быстро подвигаться впередъ. Це шитво поступне. Конст. у.
Роздумати, -ся. Cм. роздумувати, -ся.  
Сакрамент, -ту, м. Причастіе. Не признається — не станеш його сповідать і сакраменту давати. Чуб. II. 106.
Учуватися, -вається, сов. в. учутися, -сться, гл. безл. Слышать, послышаться. Спідньому вчулось, що він верхнього міри, та каже; «аршин!» Рудч. Ск. І. 4. То мабуть, діду, так мені вчувається. Рудч. Ск. IІ. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖЕГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.