Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожежа

Пожежа, -жі, ж. Пожаръ. Як пчоли сняться, то буде пожежа. Чуб. І. 90. Уже хати братів хуторянців в пожежі палали. Мет. 436.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖЕЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖЕЖА"
Гадиночка, -ки, ж. Ум. отъ гадина.
Жа́лобний, жалобно = жалібний, жалібно.
Зазбірува́ти, -рую, -єш, гл. Собирать. Же богачеві з устів спадало, теє ж бо тії пси зазбірували. Гол. III. 264.
Кашкет, -та, м. = каскет. Чуб. VII. 413. На голові кашкет добрий. Св. Л. 303. Ум. кашке́тик.
Наскубати, -ба́ю, -єш, сов. в. наску́бти, -бу́, -бе́ш, гл. 1) Надирать, надрать. Наскуб чуба йому. 2) Надергивать, надергать. Наскубла пір'я. Наскуб сіна з стога.
Обхлюпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. обхлюпатися, -паюся, -єшся, одн. в. обхлюпну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Оплескиваться, оплескаться, вплеснуться, обдать себя водой, обрызгаться. Увійшовши в воду, обхлюпнувся. Харьк. у.
Пропажений, -а, -е. Пропавшій. Пропажені коні. Н. Вол. у.
Розчепірити, -рю, -риш, гл. Растопырить. Жаби розчепірили ноги як крила. Левиц. І. 121.
Чорноталь, -лю, м. = чорнолоз. ЗЮЗО. I. 134.
Шмарнути, -ну, -неш, гл. Кинуть, бросить. Узяв з кади на їден палец (води), шмарнув. Гн. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖЕЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.