Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожирення

Пожирення, -ня, с. Пожиранье, пожранье. Грин. II. 350. Переказує якийсь змій цареві, щоб він або три вози золота дав, або старшу дочку на пожирення. Грин. І. 152.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИРЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИРЕННЯ"
Азия́цький, азія́цький и азія́тський. 1) Азіатскій. К. Кр. 28. Замчано кобзаря на край світу між азияцьку дичу. К. ХІІ. 130. 2) Варварскій, жестокій.
Балхва, -ви, ж. Цвѣтная полоска въ ткани. Волын. г.
Високодумство, -ва, с. Высокомѣріе, гордость. Левиц. І. 502.
Деклямува́ння, -ня, с. Декламированіе.
Одряпувати, -пую, -єш, сов. в. одря́пати, -паю, -єш, гл. = оддряпувати, оддря́пати. Зміевск. у.
Пагін, -гону, м. Побѣгъ, ростокъ, отпрыскъ. Ум. пагонець, пагінчик. Од доброго коріня добрий і пагонець одійде. Ном.
Підбитє, -тя, с. Подъемъ ноги, сапога. Гол. Од. 15, 25.
Розжируватися, -руюся, -єшся, гл. Раздурачиться, расшалиться.
Смітник, -ка, м. Мѣсто, куда сбрасываютъ соръ, мусоръ. Ум. смітничо́к. Найшла на смітничку ложку та в тин устромила.
Тарпан, -на, м. Дикій конь. Екатер. у. Херс. г. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖИРЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.