Вередування, -ня, с. Капризы, прихоти, привередничанье. Хома з того часу зарікся коней купувати та жінчине вередування сповняти.
Вовкуватий, -а, -е. Нелюдимый, мрачный. У мене хлопці вовкуваті, а дівчатко так до всякого приступне.
Мли́во, -ва, с. 1) Зерно, приготовленное для помола. І вітер добрий, так млива нема. Оце змелю мішок, то усього млива. У млин я з мливом раз прийшов. 41. 2) Мука вообще. Нема млива, треба до млина йти. У нас і жмені млива немає. 3) Молотье. Тепер вітер хороший, мливо гарне.
Наліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. налеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Налетать, налетѣть, прилетать, прилетѣть. Прошу вас, орли, тогді налітати, як я не стану світу Божого видати. Дума про брат. оз. Налетіло птаство небесне. 2) Набѣгать, набѣжать, дѣлать, сдѣлать набѣгъ.
Напуха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. напухти и напухнути, -хну, -неш, гл. Напухать, напухнуть.
Народолю́бець, -бця, м. Любящій народъ; народникъ.Українським... народолюбцям забороняли сповіщати рідний край про все, чим би освітилась його темрява.
Пристроїти, -ро́ю, -їш, гл. Приготовить; придѣлать.
Скомшити, -шу́, -ши́ш, гл. Скомкать, измять.
Торсати, -саю, -єш, гл. Трясти, двигать, толкать, дергать. Не торсай столом, бо я на йому пишу. Взяла ту прислужницю та й пхнула. Ваба то і вгледіла: «Що це ти її торсаєш»?
Упинати, -наю, -єш, сов. в. уп'ясти́, упну, -неш, гл. Впускать, впустить (когти). уп'ясти очі. Уставиться глазами. Уп'явши очі у кінець ґнота, божевільно дивився на світло.
