Безодголосно нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла.
Звеселя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. звесели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Развеселять, развеселить. То пан Хмельницький добре учинив: Польщу засмутив, Волощину побідив, Гетьманщину звеселив. Моє серце звесели.
Обенберитися, -рюся, -ришся, гл. Шлепнуться наземь, тяжело упасть.
Очіпок, -пка, м. Головной уборъ замужней женщины — вродѣ чепчика. Знаю, що в Хіврі нема очіпка. Ум. очіпочок.
Парина, -ни, ж. Паръ (поле).
Плящина, -ни, ж. Бутылка, небольшая бутылка. Тут зараз за плящину взявся... усім по чарці піднести.
Побідаш, -ша, м. Горемыка, бѣдняга. То я аже і не змагаюсь (з жінкою), а як той побідаш, шо сіяв ячмінь, а жінка йому: «гречка!» — згожуюся й я: нехай буде гречка.
Покіль нар. = поки. Ой спи, дитя, до обіда, покіль мати з міста прийде.
Проминати, -наю, -єш, сов. в. проминути, -ну, -неш, гл.
1) Проходить, пройти мимо, миновать. Не по правді, мій милий, зо мною живеш, що проминаєш мої ворітонька, до иншої йдеш.
2) Пропускать, пропустить. — А чому ж ти тут квіточки не нашила? — Не вгледіла, та й проминула. Я ось завернусь та нашию.
Хижо нар. Хищно. Поглядали на Лесю так хижо, як вовки на ягницю.
