Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожуритися

Пожуритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Погрустить. Заспіває та й згадає, що він сиротина, пожуриться, посумує, сидячи під тином. Шевч. 7. Треба б було похмелиться, по худобі пожуриться. Чуб. V. 1012. 2) Опечалиться (о многихъ). Пожурилися всі, — такі сумні сидять. Харьк. Пожурились наші чумаченьки. Рудч. Чп. 91.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖУРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖУРИТИСЯ"
Бендюх, -ха, м. 1) Брюхо. Угор. 2) мн. Бендюхи = колішня. Шух. І. 165.
Божитися, -жуся, -жишся, гл. Божиться. А я ж тобі божилася, що люблю як душу. Мет. 62. Ти божився, присягався: не покину я тебе. Мет. 15.
Дріма́к, -ка́, м. Соня. з дрімако́м ся віта́є. Онъ дремлетъ, спить. Вх. Лем. 411.
Жолуди́стий, -а, -е. Изобилующій желудями. Дуб жолудистий. Аф. 403.
Кімля, -лі, ж. Сѣтка для ловли рыбы. Желех. и Лебед. у.
Призвичаяння, -ня, с. Привычка, навыкъ. Чуб. І. 286.
Пророк, -ка, м. = прорік. Господь.... промовляв устами святих од віку пророків своїх. Єв. Л. І. 70. Зустрічає його пророк Ілія. Грин. II. 146.
Роспозичати, -ча́ю, -єш, гл. = роспозичити. Роспозичав гроші то тому, то иншому. МВ. І. 150.
Умокріти, -рію, -єш, гл. Вспотѣть. Біжу.... аж умокріла. Г. Барв. 236.
Хрунькіт, -коту, м. = хрокання. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖУРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.