Засе́лище, -ща, с. Заселенное мѣсто.
Ковчег, -га, м. Ковчегъ. Увійшов Ной у ковчег.
Лагоминка, -ки, ж. Ум. отъ лагоми́на.
Лю́дність, -ности, ж. Населеніе.
Мета́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Метать, бросать. Камнем на Степана метали. 2) Наливать. Дорогого напитка метає, по два, по три кубки в руки наливає.
Піддружий, -жого, м. На свадьбѣ помощникъ дружка. Поперев'язували дружка і піддружого рушниками довгими.
Помучити, -чу, -чиш, гл. Помучить, измучить. Що воно за чоловік був так помучений.
Постріляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Разстрѣлять, истратить стрѣляя. Уже стріли і кулі постріляли.
2) Застрѣлить (многихъ). Царь зараз сказав, щоб зараз їх постріляли.
3) Изранить выстрѣлами. Не дуже його порубано, не дуже його постреляно.
П'ятнувати, -ну́ю, -єш, гл. Выжигать клеймо, тавро на домашней скотинѣ.
Рокотня, -ні, ж. Грохотаніе грома.
