Бір I, бору, м. Сосновый лѣсъ, боръ. Закотилось сонечко за зелений бір, ми підемо вечеряти у багатий двір. Ум. бірок, борочок. Ув. борище, боряка.
Гартуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Закаляться.
Жалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Сожалѣть, жалѣть. Возьми, а то будеш послі жалкувати. Дав я тебе до школи, та й жалкую: між панськими дітьми і ти, бачу, нахапався панського духу. 2) — за ким, чим. Оплакивать кого, что, сожалѣть о потерѣ кого, чего. Вона жалкує ще й досі за змієм. І що то жалкували за ним і хазяїн, і всі! А що вже дівчата, так і міри нема. 3) — на кого. Пенять, сѣтовать на кого. Живи ж, доню, в свою волю, так, як полюбила, не жалкуй на свою матку, що тебе згубила. Не жалкуй, куме, на Бога: од квасу діти померли. 4) Жалѣть, беречь. Свого доброго та не жалкувать.
Загамува́ння, -ня, с. Обузданіе, укрощеніе, усмиреніе.
Зама́зати, -ся. Cм. замазувати, -ся.
Молитвува́ти, -вую, -єш, гл. = молитвати.
Пересердитися, -джуся, -дишся, гл. Перестать сердиться. Дід... думає: баба пересердиться. Моя мила сердиться, — таки ж вона пересердиться.
Приняти, -ся. Cм. приймати, -ся.
Розсідатися, -даюся, -єшся, сов. в. розсістися, -сядуся, -дешся, гл.
1) Разсаживаться, разсѣсться. Гості розсідалися по лавках.
2) Разсѣдаться, разсѣсться. Це вже ти розсілася, а робити й годі.
3) Распадаться, распасться, лопнуть. Не їв — зомлів, наївся — розсівся. А гне Кася не всілася, вже коляса розсілася. Нехай сердиться, хоч розсядеться. Де ударить, то розсядеться й шкурка.
Удосталь нар. Вдоволь, достаточно.