Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позбужати

Позбужати, -жаю, -єш, гл. = позбуджати. Ранніх солов'їв позбуджала. Чуб. V. 588.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗБУЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗБУЖАТИ"
Безощадний, -а, -е. Безпощадный. К. Бай. 81. Безо́щадна, вовік ненаситна орда. К. Дз. 81.
Дужний, -а, -е. Дугообразный, сводообразный. Дужна стеля. Радом. у.
Кулка, -ки, ж. Коса. Заплелась в кулку (warkocz). Св. Л. 14.  
Некладений, -а, -е. 1) Неположенный. 2) Неоскопленный. Кінь некладений.
Позичати, -ча́ю, -єш, сов. в. позичити, -чу, -чиш, гл. 1)у кого. Занимать, занять, брать, взять въ долгъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. Мет. 12. 2) — кому. Одолжать, одолжить кому, давать, дать въ долгъ. Одна бере і другим позичає, а друга не бере й другим не дає. Ком. II. 50.
Порозчісувати, -сую, -єш, гл. Расчесать (во множествѣ).
Семидільниця, -ці, ж. Дѣлающая за разъ нѣсколько дѣлъ. Грин. III. 109.
Спустувати, -ту́ю, -єш, гл. = спустіти. Коли ж воно, дума, ті вовки у хаті заведуться? Хиба як спустує? Мнж. 91.
Тріпу меж. для выраженія момента трепанія, для выраженія продолжительности трепанія или трепетанія. Риба тріпу-тріпу. Шейк.
Уперіщити, -щу, -щиш, гл. Сильно стегнуть, ударить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗБУЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.