Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позвивати

Позвивати, -ва́ю, -єш, гл. Свить (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗВИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗВИВАТИ"
Бачущий, -а, -е. = бачучий Дай, Боже, щоб дитина була бачуща, видюща і пам'ятуща, зірка і швидка. Мил. 27.
Білогубий, -а, -е. 1) Съ бѣлыми губами. 2) Молодой (у котораго молоко на губах). Отой блазень? Білогубе щеня? О. 1861. XI. Кух. 20.
Відвічати, -ча́ю, -єш, сов. в. відвітити, -чу, -тиш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. Вовк... питає його: «Чого ти тут ходиш?» — Сірко одвіча. Рудч. Ск. І. 11. 2) Отвѣчать, нести на себѣ отвѣтственность, отвѣтить. Смійся, смійся, а за смішки плачем одвітиш. Ном. № 12662. Гуляй, душа, у роскоші, — відвічаю. Ном. № 12503. Він одвічає, а той остається у боці. Зміев. у.
Віддихати, -хаю, -єш, сов. в. віддихати, -хаю, -єш и відітхнути, -ну, -неш, гл. 1) Переводить, перевести духъ, стать свободно дышать. Дише, дише, поки віддише. 2) Отдыхать, отдохнуть. Полягайте та віддиште трохи. Рудч. Ск. І. 92. Прийшов у ліс і ліг оддихати. Чуб. І. 5. Сіла одітхнути. Левиц. І. 39.
Зава́лькуватий, -а, -е. Лѣнивый? неповоротливый? Потім як роздивилась ближче, дак і завалькуватий, і лемехуватий (дід). Г. Барв. 498.
Запальни́й, -а́, -е. воспламеняющійся, горючій
Зжува́ти, зжую́, -єш, гл. Сжевать. Сим. 99.
Налови́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Наловиться. Рибка сама не наловиться. Рудч. Ск. II. 8.
Попріти, -пріємо, -єте, гл. Сопрѣть. Попріли усі стоги.
Риндзка, -ки, ж. Сычугъ. Вх. Уг. 238.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗВИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.