Величний, -а, -е. 1) Почитаемый, находящійся въ чести, достойный. До попа ідемо, гостинці несемо житнії, пшенишнії — ми в попа велишнії. Який сей хліб чесний та величний, щоб такі й ви були.
2) Величественный. Діла твої святі, величні, все сталося, як ти задумав.
Відмінник, -ка, м. = відміна 5.
Кпитися, кплю́ся, кпишся, гл.
1) Издѣваться. Ой знати, знати, хто з кого кпиться, здалека сідає, вкосом дивиться. Ледащиця з мене кпиться, — мені соромота.
2) Жеманиться. Не кпш'я, сванечко, не кпися: візьми чарочку, напийся.
Настилати, -ла́ю, -єш, гл. Вышивать гладью.
Наткнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Наткнуться, натолкнуться. Шукаю, шукаю... Господи б хотілось заїдать хоть що небудь! Та оце й наткнувсь на таке потне, що так і заснув, Богу не молившись...
Обпоганювати, -нюю, -єш, сов. в. обпоганити, -ню, -ниш, гл. Осквернять, осквернить, обгадить.
Огнепальний, -а, -е. Горючій. Огнепальна купина.
Смикове, -вого, с. Иронически: подать.
Харьківка, -ки, ж. Родъ шапки: смушковый околышъ, плисовый или бархатный верхъ.
Хлопити, -плю, -пиш, гл. — дух. Захватывать духъ. Квітки пахнуть, аж хлопить дух.
