Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покволом

Покволом нар. Медленно. Спускався він із скель покволом. Мкр. Г. 14. Іде собі покволом. МВ. І. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКВОЛОМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКВОЛОМ"
Виковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. викуватися, -куюся, -єшся, гл. Выковываться, выковаться. Аф. 330.
Віткіль нар. = відки. Здоров, брат! а віткіль ти? Ном. № 739.
Жоло́битися, -блюся, -бишся, гл. Коробиться.
Кіпочка, -ки, ж. Ум. отъ копа.
Крастися, крадуся, -дешся, гл. Подкрадываться. Крадеться як вовк. Ном. № 2977. А із яру в киреї козачій хтось крадеться. Шевч.
Паренування, -ня, с. Вспахиваніе для пара. Желех.
Полиночок, -чку, м. Ум. отъ полин.
Тякнути, -кну, -неш, гл. Тронуть, задѣть? його тякло. Онъ догадывался? Его задѣвало? Його може й тякло, що в мені кипіло. Федьк. Пов. 24.
Уточувати, -чую, -єш, сов. в. уточити, -чу, -чиш, гл. 1) Нацѣживать, нацѣдить, наточить извѣстное количество. Меду та оковитої горілки вточила. Ренського вточіте. Мкр. Н. 31. Піди, хлопку, до лідниці та уточи пива. О. 1862. IX. 3. 2) Вонзать, вонзить. Вточив в нею сокироньку — задав єї муки. Гол. І. 57.
Шахрай, -рая́, м. Мошенникъ. Ном. № 2970. Плут безбожний з собой всіх шахраїв веде. Котл. Ен. VI. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКВОЛОМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.