Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покидька

Покидька, -ки, ж. 1) Негодный предметъ. К. (Хата, XVI). 2) Заброшенное существо женскаго рода. Я така вбога і безталанна дівчина, покидька, чужий попихач. Г. Барв. 381.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИДЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИДЬКА"
А́рхва, -ви, ж. Арфа.
Бубна, -ни, ж. = ґуля. Черном.
Жа́брик, -ка, м. Раст. = жабрій лісовий. ЗЮЗО. І. 123.
Задава́ти, -даю́, -єш, сов. в. задати, -да́м, -даси, гл. 1) Задавать, задать. Задам я тобі бурду. Ном. № 13602. 2) = завдавати. В неволю всіх задала. Гол. І. 4.
Захолоджуваты, -джую, -ешъ с. в. захолодыты, -джу, -ды́ш,, гл. Застуживать, застудить. Було й замочу ноги, і захолоджу, а кочу на батьківських до дітей. Г. Барв. 504.
Зачопува́ти, -пу́ю, -єш, гл. Сдѣлать шипъ, стержень въ бревнѣ для соединеніи его съ другимъ. Зачо́пуй стовпа, а я викопаю тим часом яму. Волч. у. (Лободовск.).
Курохват, -та, м. = курокрад. Прибіг к троянцям, засапався, мов з торгу в школу курохват. Котл. Ен.
Побояринувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть шаферомъ на свадьбѣ.
Посьорбати, -баю, -єш, гл. Похлебать. Мали ту надію, як море стане закипать, щоб юшки добре посьорбать. Гліб.
Стіжок, -жка, м. 1) Ум. отъ стіг. 2) Родъ мужской стрижки. Чоловіки стрижені усі густо в стіжок, а підголених чубів щось не видно було. О. 1862. IX. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКИДЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.