Балабух, -ха, м.
1) Небольшая булочка, испеченная или сваренная въ водѣ. Употребляется въ нищу, а также для гаданія подъ праздникъ Андрея Первозваннаго.
2) Комъ, комокъ. Балабух глини. Ум. балабушок.
Варовня, -ні, ж. Сторожевая башня.
Гу! меж.
1) Ау! А де ти? гу! сховайсь у ліс, а я в траву.
2) Подражаніе гудѣнію, напр. вѣтра. Вітер каже: «гу-гу-гу, сім свит продму». Также о непрерывномъ звукѣ плача: А зузуленька як ку, так ку! а я молода, як гу, так гу!
3) Протяжный выкрикъ при пѣснѣ. І — гу! Загнув батько дугу! Свекор оженився батько утопився.... І — гу!...
Зави́лювання, -ня, с. Заискиваніе, виляніе около чего нибудь.
Коненько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Переташовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. переташуватися, -шуюся, -єшся, гл. Перекладываться, переложиться. Дорога була труска і приходилось разів кілька переташовуватись.
Полюддя, -дя, с. Полюдье, обѣздъ для собиранія дани съ народа и самая дань эта. Варяг, що на полюддя з города вийшов.
Прилипчик, -ка, м. Эпитетъ чіпчика, очіпка въ свад. пѣснѣ. Вже мені бинда обридла, а вже ж мені чіпчик прилипчик — т. е. мов прилип до голови — такъ хорошо пришелся.
Прилітити, -та́ю, -єш, сов. в. прилеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл.
1) Прилетать, прилетѣть. Прилітає зозуленька над ними кувати. Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти, будуть мені приносити од родоньку вісти. Прилетів орел з чорної хмари.
2) Быстро приходить, придти, пріѣхать, прибыть.
Скрипарь, -ря, м. = скрипаль.
