Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одинокий

Одинокий, -а, -е. 1) Одинокій. Він багатий, одинокий — будеш панувати. Шевч. Чи ж тобі одиноке життя не обридло? О. 1861. XI. Кух. 37. 2) Единственный. Галиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДИНОКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДИНОКИЙ"
Блідість, -дости, ж. Блѣдность. Желех.
Гороби́нячий, -а, -е = Горобиний. Мил. М. 96.
Джермели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Очищать рану животныхъ отъ червей посредствомъ джермел.
Напідслу́хи нар. Для подслушиванія, шпіонить. Двох турчинів на підслухи посилає. АД. І. 211.
Наплюга́вити, -влю, -виш, гл. Напачкать, нагадить, насквервить, напакостить.
Обрубати, -ся. Cм. обрубувати, -ся.
Підсуччя, -чя, с. Шворка, на которой привязанъ поплавокъ (сучка) къ якорю лодки (дуба). Мнж. 179.
Телусь меж. Призывъ для коровъ.
Терличка 1, -ки, ж. Ум. отъ терлиця.
Топля, -лі, ж. Топленіе (молока). Зсілось ваше молоко на топлі.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДИНОКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.