Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

один

Один, одна́, одно́ числ. Одинъ, одна, одно. З одним, Богом на сто ворог. Ном. № 12. оди́н о́дного, одно 'дно́го, оди́н у о́дного, один на о́дного и пр. Одинъ другого, другъ друга, другъ у друга, другъ на друга и пр. Вони один одного покохали. Стор. МПр. 57. Питали один в одного. Єв. Мр. І. 27. Пастухи казали один до 'одного. Єв. Л. II. 15. один по одному. Одинъ за другимъ. ЗОЮР. І. 6. Один по одному лист у гаї осипається. Дещо. Один по одному спішать. Щог. В. 134. одним один. Совершенно одинъ; единственный. Вона була хорошого роду і одним одна дочка у батька дуже багатого. Кв. одно́, в одно́. Не переставая. Ледві додому вернувсь та 'дно стогне. Грин. І. 285. Я її пужалном лущу в одно. Щог. В. 71. все одно. Все равно. А що ж, каже царенко, нам все одно пропадать. Рудч. Ск. не одно́-десять. Не одинъ десятокъ. Не одно-десять навчив парубків пісень московських співати. Кв. одного разу. Однажды. одного ранку, вечора. Однажды утромъ, вечеромъ. Одного ранку... сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути. МВ. ІІ. 4., Ум. одне́нький. Вона у мене одненька. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДИН"
Звіди, -дів, м. мн. Вывѣдки, развѣдки. Піти на звіди. Аф. 449.
Передержанець, -нця, м. Укрыватель. Ви передержанці! — ревнув писарь, — ви передержуєте біглих. Кв.
Половиця, -ці, ж. = полова. Вівсяної половиці та й не хоче їсти. Чуб. V. 1126.
Пороздобрюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Раздобриться (о многихъ).
Починальний, -а, -е. Относящійся къ началу дѣйствія, начальный. Ой дайте нам коровайную починальную шишечку. Грин. III. 463.
Розбувати, -ва́ю, -єш, сов. в. розбу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Разувать, разуть. Ходи, милий, роздіну, розбую. Чуб. V. 615.
Скурити, -рю́, -риш, гл. Выкурить. Вх. Зн. 64. Скурив увесь тютюн.
Суш 2, -шу, м. Сухой вѣтеръ. Червона калино, чом ти в лузі стоїш? Ци ся сушу боїш? Чуб. III. 92.
Хвостати, -таю, -єш и хвощу, -щеш, гл. 1) Ударять кнутомъ по воздуху. Та не хвастай даремне; пішов би до плугів і там хвостав би коли волів. Липов у. 2) О дождѣ: лить съ шумомъ. Ой єсть у полі а чорная хмара, і із тиєї хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мні головку сполоще. Чуб. V. 1002.
Хрипливість, -вости, ж. Хрипота. Це помагає од хрипливости.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.