Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одиноцтво

Одиноцтво, -ва, с. Одиночество. Се мені одиноцтво та убожество так вік скоротило. Г. Барв. 357.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДИНОЦТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДИНОЦТВО"
Болячий, -а, -е. = болючий Левиц. І. 4.
Домо́чок, -чка, м. Ум. отъ дім.
Зади́ркуватий, -а, -е. = задерикуватий.
Кіптіти, -пчу, -тиш, гл. Дымиться. Не туман то в полі кіптить, не грім грімить. Гол.
Люба́йстер, -тру, м. Алебастръ. Черк. у.
Охиба, -би, ж. Погрѣшность, ошибка.
Позлітати, -та́ємо, -єте, гл. 1) Слетѣть. Кури позлітали з сідала. 2) Взлетѣть. Глянь, півні позлітали аж на хату та й там б'ються.
Соломина, -ни, ж. Стебель соломы, соломинка. І за соломину хопиться, хто топиться. Ном. № 9783. Ум. соломинка.  
Спуз, -зу м., спуза, зи, ж. = спудза. Угор. Шух. І. 190. Їк згориш, тогді стане спуза. Гн. II. 83.
Турчик, -ка, м. Ум. отъ турок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДИНОЦТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.