Вимітати, -таю, -єш, сов. в. вимести, -ту, -теш, гл. Выметать, вымести. Вимети хату.
Горобе́й, -бе́я, -б'я́, м. = Горобець. А в горобейка жуінка маленька, сидить на кілочку, пряде на сорочку, що виведе нитку, гороб'ю на свитку, остануться конці — гороб'ю на штанци. Ум. Горобе́єчко, горобе́йко, горобе́йчик. Летів горобейчик, — джив, джив, джив. Горобі́єнько.
Загморозди́ти, -джу́, -диш, гл. Глубоко воткнуть въ землю.
Ма́ґіль, -ґлю, м. 1) Катокъ (для бѣлья). На шнурах вішана, на маґлі тачана. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Наро́дина, -ни, ж. Презр.: человѣкъ, народъ. Проклята народина в'язку сіна взяла.
Оглашатися, -шаюся, -єшся, сов. в. огласи́тися, -шуся, -сишся, гл. = оголо́шуватися, оголоситися. Огласився дуже жіночий плач, народ загомонів.
Паламарня, -ні, ж. Особое отдѣленіе, помѣщеніе для пономаря.
Підлісок, -ску, м. Раст.: а) Лѣсная фіалка, Viola mirabilis б) Душистая фіалка, Viola odorata в) Anemone hepatica (Hepat triloba).
Поснідати, -даю, -єш, гл. Позавтракать. Як не прийдеш обідати, прийди поснідати.
Цибань, -ня, м. Длинноногій. Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескаче.
