Витикати, -каю, -єш, сов. в. виткнути, -кну, -неш, гл.
1) Вытыкать, выткнуть, высовывать, высунуть, показать. Лисичка виткнула мордочку. Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш.
2) витикати пальцем кого. Тыкать, показывать пальцемъ. Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають. сов. в. витикати, -каю, -єш.
3) Утыкать, утыкать.
4) — копи. Отмѣчать, отмѣтить копны (при раздѣлѣ сбора между владѣльцемъ и рабочими).
Вицяпувати, -пую, -єш, сов. в. вицяпати, -паю, -єш, гл. = відциркувати.
Дурносмі́х, -ха, м. Смѣющійся безъ повода.
Кубаття, -тя, с. соб. Комья.
Лу́снути Cм. лускати.
Окликати, -ка́ю, -єш, сов. в. окликну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Оглашать, огласить, провозглашать, провозгласить.
Ревне нар. 1) Горестно, горько, жалостно. Ой ви, діти дрібненькії, заплачте ж ви ревне, ще й орендарь подобріє, то вам маму верне. Я так ревне плачу, що аж серце з мене вискакує. 2) Искренно, сердечно, нѣжно. Хто любить ревне, жаліє певне. Ум. ревненько. Ревненько заплачу.
Роботуха, -хи, ж. Работница трудолюбивая. А й до діла роботуха, і до хлопців щебетуха.
Хап! меж. Хвать! Вовк призостався — хап гуску, та й із'їв. Що лап, то хап.
Шалівка, -ки, ж. Шалёвка.
