Великосвітній, -я, -є. Аристократическій, принадлежащій къ высшему свѣту. Соромились размовляти нею (українською мовою) серед людей великосвітніх.
Затка́тися, -тчу́ся, -че́шся, гл. Покрываться, покрыться тканымъ узором. Зазеленіло поле й луки, мов заткались травою та квітками.
Лі́рників, -кова, -ве Принадлежащій лірник'у.
Нащепити, -плю, -пиш, гл. Привить (нѣсколько). А сад який хороший у нас був: сам нащепив.
Опинка, -ки, ж. Родъ шерстяной полосатой плахти или запаски.
Поголовастий, -а, -е. Покатый, пологій.
Порошниця, -ці, ж. Пороховница.
Реміння, -ня, с. соб. Ремни. За невміння деруть реміння. Ум. реміннячко.
Репетувати, -ту́ю, -єш, гл. Кричать, вопить, орать. Кричить баба, репетує, ніхто баби не ратує. Репетує на всю хату.
Тридесятий, -а, -е. числ. Тридцатый.
