Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помірчий

Помірчий, -чого, м. Землемѣръ. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІРЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІРЧИЙ"
Бовтач, -ча, м. = бовт 1. Вх. Пч. II. 26.
Бойчиха, -хи, ж. Жена бойка. Желех.
Граба́рство, -ва, с. Занятіе земляными работами.
Запроха́ння, -ня, с. = запросини.
Зві́сен, -сна, -не, звісний, -а, -е. 1) Извѣстный. Звісна тобі печаль моя. Грин. III. 149. Грицько звісний п'яниця. 2) ти зві́сен. Ты знаешь, тебѣ извѣстно. Ти звісен, — між курми суддею я була. О. 1861. VII. 119.
Капцан, -на́, м. Голякъ, бѣднякъ. Желех.
Княгинечка, -ки и княги́нька, -ки, ж. Ум. отъ княгиня.
Ле́сний, -а, -е. = лесливий. Діявіл лесний. Чуб.
Півдесята числ. Девять съ половиной.
Трийчи числ. = тричи. Трийчи відречешся. Єв. Л. XXII. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМІРЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.