Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помічний

Помічний, -а́, -е́ Помогающій въ болѣзняхъ, цѣлительный. ЕЗ. V. 194, 206. Вода була така помічна, тяжко помічна, як хто на очі слабіє. КС. 1884. VIII. 720. (Зілля) помічне від уроків. МУЕ. III. 47.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІЧНИЙ"
Доска́кувати, -кую, -єш, сов. в. доскака́ти, -ка́ю, -єш, гл. Доскакивать, доскакать. Доскакує Сомко із Шрамом до провалля. К. ЧР. 169.
Жартовли́вий, жартовли́во = жартівливий, жартівливо. МВ. ІІ. 19.
Жебра́к, -ка́, м. Нищій. Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака. Чуб. V. 915.
Лахта, -ти, ж. Небольшой заливъ. Лахута, ти, ж. = лахманка. Вх. Зн. 31.
На́рти, -тів, м. мн. Костяные коньки изъ реберъ животныхъ. Св. Л. 40.
Підсікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підсікти, -січу, -че́ш, гл. Подсѣкать, подсѣчь.
Приоставати, -таю́, -єш, сов. в. приостати, -стану, -неш, гл. Переставать, перестать. Янко ходив, а далі і приостав ходити. Федьк.
Рахкавка, -ки, ж. = раканя. Вх. Уг. 264.
Фукавиця, -ці, ж. Мятель. Вх. Уг. 278.
Хибно нар. Ошибочно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМІЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.