Заору́дити, -джу, -диш, гл. = заорудувати. — в свої́ ру́ки. Прибрать къ рукамъ.
Зачатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Начать сторожить, начать караулить. 2) — що. Поставить гдѣ-либо, при чемъ либо караулы. Нехай густо зачатують битую дорогу, щоб ніхто не зміг чинити князеві тревогу.
Луни́на, -ни, ж. Родимое пятно.
Оксамитовий, -а, -е. = оксамитний. Оксамитові жупани. В оксамитовій траві.
Охрестити, -ся. Cм. охрещати, -ся.
Пейс, -са, м. Пейсъ. (Берко) ходить було, тільки колите довгими чорними пейсами.
Приярок, -рку, м. Небольшой оврагъ, отрогъ оврага.
Спосудити Cм. спосужати.
Торавець, -вця, м. Паршивецъ.
Шугонути, -ну, -неш, гл. Съ силой полетѣть, броситься, упасть. Наливайко шугонув у Цісарщину. За мною шугонуло й товариство.
