Верховодний, -а, -е. Желающій властвовать. Під римські верховодні мрії вовік чола свого не нагнемо.
Делі́я, -лії, ж. Длинная медвѣжья или волчья шуба у галицкаго мѣщанина. Ум. Делі́єнька, делі́єчка.
Писк, -ку, м.
1) Пискъ. Ні писку, ні виску.
2) = писок 1. З свинячим писком та в пшенишне тісто. Як шарнула хруща в писк, аж роскинув крила.
Побіратися, -раюся, -єшся, гл. Отправляться, идти. Час мені й до господи побіратись, бо там мене чекають.
Пошепотати, -чу́, -чеш, гл. = пошептати.
Роспутний, -а, -е. = роспустний. Роспутне життя в молодості приносить хоробу на старії кості.
Скраю нар. Скраю. Моя хата скраю, я нічого не знаю.
Уорати, -рю, -реш, гл. Вспахать извѣстное количество. Було в нас два воли: спряжуться з сусідом: нам трошки в'оруть, собі багато.
Цупити, -плю, -пиш, гл. Тянуть, тащить. Цупить із печі горшки, аж крекче. Навіщо ти москаля так щиро цупиш на мотузці? Наліг (вітер) ма козака, одежу з його цупить.
Чохла, -ли, ж. Обшлагъ на рукавѣ рубахи, манжета. Оце ще комір та чохли повшивати, та й дошита сорочка буде. Іде козак улицею, чохлами махає.
