Гороби́на, -ни, ж. Рябина, Sorbus Aucuparia L. Горобина роскинула зелений намет і рясно на їй ягід червоно-злотих. Обступили стару, як горобці горобину.
За́горо́да, -ди, ж. 1) Загоро́да. Огорожа, огороженное мѣсто. 2) загорода. Базъ (не крытый), огороженное мѣсто, куда заганяютъ скотъ. Воли високорогі половії дивлються з загороди у двір поважно. В чужій загороді овець не росплодиш. Шукають його ляхи, щоб стратити, — то він до зятя, та й жив там з місяць, поки все втихомирилось. 3) Садъ; огородъ. Ум. загорі́дка. Загородка. Вийшов батюшка на двір, а скот повилазив із загородок.
Збілі́лий, -а, -е. Побѣлѣвшій. А вона й не скричала, тілько зітхнула тихо й скотилася з лавки, як сиділа, з тими шитками у ручках збілілих. Обличчя збіліле.
Натуркування, -ня, с. Наущенія, наговоры.
Пригоддя, -дя, с. Приволье. Їдь на Кубань, там буде тобі пригоддя.
Рип! II, меж. Скрипъ! Коли ж тут у сінях двері — рип! Чую — рип! Рип у хату.
Розбалакувати, -кую, -єш, гл.
1) Разговаривать.
2) — кого́. Уговаривать, увѣрять, наговорить кому. Почали (пани) царя розбалакувати та й завірили, шо це правда.
Скугніти, -ню́, -ниш, скугота́ти, -чу́, -чеш, гл. О свиньяхъ: визжать. Скугнить як порося. Поїли свині полову, поївши полову, скугочуть.
Тримонний, -а, -е. Употреблено въ брани. Оттам до тримонного! (біса)?
Чужинець, -нця, м. Чужестранецъ.
