Виявлювати, -люю, -єш, гл. = виявляти. Радощів своїх нікому не виявлює. Пишучи у Київ у такім гарячім тоні, я виявлював себе аж надто виразно.
Дружко́, -ка́, м. Приглашенный родителями жениха женатый мужчина; онъ распоряжается свадьбой. На тарілку положать рушник і дадуть дружкові, піддружому і старостам. Аж ось крикнув дружко: «старости, пани підстарости! благословіте молодих вивести з хати на двір погуляти. Ум. дру́женько, дру́жонько. Одчиняйте сватам хату, друженькам пивницю.
Заниз́увати, -вую, -єш, гл. Вышивать зани́зування. (Cм.)́
Змазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. змазатися, -жуся, -жешся, гл. Смазываться, смазаться.
Надломи́ти, -млю́, -миш, гл. Надломить. Щоб гнучи, де не надломить.
Околиця, -ці, ж.
1) Околица, окрестность. Розійшлись чутка по всій околиці галилейській. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами. Полупанки роз'їзжали геть по околиці з сурмачами.
2) Околышекъ. До лиця околиця. Шапка бирка, зверху дірка, шовком шита, буйним вітром підбита, а околиці давно немає.
3) Огороженное поле.
4) Сильно удобренный участокъ земли, представляющій переходъ отъ города къ полю. Козелец. у. Ум. око́личка. Держать шапочки за околички.
Оплава, -ви, ж. Облава.
Погуркотіти, -чу, -чеш, гл.
1) = погуркати. Погуркотіло і стало стихати.
2) Загремѣть, уѣзжая. Чую, — погуркотів віз.
Сиріти, -рію, -єш, гл. Сырѣть.
Солімка, -ки, ж. Ум. отъ солома.
