Виновий 2, -а, -е. 1) Винный. Виновий льох.
2) Виноградный.
Заквітча́ти, -ся. Cм. закві́тчувати, -ся.
Лі́карчин, -на, -не. Принадлежащій лѣкаркѣ, докторшѣ.
Отерти, -тру, -ре́ш, гл. = обітерти. Омию кров суху, отру глибокії тяжкії рани. Отерла піну на губах.
Побиватися, -наюся, -єшся, гл. 1) Биться, трепетать. Риба... тріпалась, побивалась в сітці. 2) Безпокоиться, заботиться, бороться съ препятствіями. Ми повинні побиваться, щоб він ширився у нас. Мовчки собі побивалось, мовчки у Бога фолі просило. Я й роспитую иноді про його лихо, як він побивавсь у світі змалку. Б'ється, б'ється та й побивається моє серденько без тебе. Мати за дітьми да побивається.
Продирини, -рин, ж. мн. = похрестини.
Спіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. спертися, зіпруся, зіпрешся, гл.
1) Опираться, опереться, упираться, упереться. Радюк стояв до півночі, спершись на тин. На пужално.... спіратися.
2) Упирать, упереться, заупрямиться. Хтів пан, щоб теперка йшли до нього, так люде сперлися, що треба кукурузи збірати.
3) Спорить, заспорить. Сперся зо мною так, що ну.
Угризти, -зу, -зеш, гл. Отгрызть. Ніяк не вгризе хліби, — такий сухий.
Умилостивити, -влю, -виш, гл. Умилостивить, сдѣлать милостивымъ. Щоб його як-небудь умилостивити, вклонився йому.
Утішно нар. Весело; радостно, пріятно. Їй любо було одкривати світ його очім, — утішно думати: з якою натоптаною головою виросте її онуча. Втішно було мені добре слово почути. Грає циган коломийки, втішно всі гуляють.
