Дові́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. дові́датися, -даюся, -єшся, гл. 1) Узнавать, узнать, разузнавать, разузнать. Ой питається, довідується від батька. Піди ти до тієї хати та довідайся, хто там живе. Тепер же я довідалась, яке мені горе. Довідавшись, що довгий час нездужає, рече. 2) — до чо́го. Навѣдываться, навѣдаться, приходить, придти, узнавать, узнать. Тілько ік Спасу там, чи що, довідується до меду, аж йому пчоли наносили ще менше. 3) Навѣдываться, навѣдаться, навѣщать, навѣстить. До сусід я не вчащаю і до мене одна Катря частіш довідується. А довідаюсь до Химки — чи жива вона?
Доспіва́ти I Cм. доспівувати.
Катрага, -ги, ж.
1) Шалашъ; шалашъ или хижина въ пчельникѣ или надъ погребомъ.
2) Стропила для шатра. Ум. катражка. Хлопці, як їдуть на ніч коні пасти, то часом роблять для захисту катражку. Хто на сонці спать ліг і од сонця катражку зробив, з свити або з рядна, на триніжках нап'яв, або снопи поставив і на снопи накинув.
Лабзюкати, -каю, -єш, гл. Попрошайничать, выпрашивать. Лабзюкати хліб під вікном.
Несподіяність, -ности, ж. = несподіваність.
Пацючий, -а, -е. 1) Поросячій. 2) Крысій.
Пороз'язувати, -зую, -єш, гл. = порозв'язувати.
Притошний, -а, -е. Удобный, подходящій, идущій къ лицу.
Прищавити, -влю, -виш, гл. = причавити. Днищем прищавила.
Ранговий, -а, -е. Относящійся къ рангу. — маєток, — ва земля. Имѣніе, земля, которыми пользовалась на помѣстномъ правѣ козацкая старшина.
