Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

величчя

Величчя, -чя, с. 1) Величіе. Ти своє величчя з неба на всю землю разпросторив. К. Псал. 14. Велике слово свідкує про величчя того народу, що зачав його в глибині свого духа. К. XII. 131. 2) Величаніе, почетъ, честь. Марусю — калино, малино! нам на тебе дивитися мило, да на твоє біле обличчя, що зробила родоньку величчя. МУЕ. ІІІ. 152. Нарядила родоньку величчя, шо звеличали три дворі. МУЕ. ІІІ. 152.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧЧЯ"
Бараболя, -лі, ж. = картопля. Вх. Пч. I. 13. ЗЮЗО. І. 137. Наварила бараболі. Чуб. V. 3. Ум. бараболька. Грин. ІІІ. 517.
Жар, -ру, м. 1) Жаръ. Тілько що ввійшли вони в баню, аж жар такий, що не можна. Рудч. Ск. II. 84. Так мене жар ухопив. Ном. № 8192. 2) Раскаленные тлѣющіе угли. Одсадила, мов горщик од жару одставила. Ном. № 3506. Так, як на мене жаром сипнуло. Ном. № 4388. Зося сиділа червона, як жар. Левиц. І. 312. Ум. жаро́к, жаро́чок.
Засхну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = засохти. Загинеш, серденько, загинеш, мов ряст весною у ночі засхнеш. Шевч. 327.
Коханка, -ки, ж. 1) Возлюбленная, любовница. Коханко ти моя! Викохав же я тебе не для кого, для себе. Чуб. V. 87. 2) Взлелѣянная, нѣженка, воспитанная въ роскоши. Ой ну люлі-люлі, а коткові дулі, а дитинці калачі... Нашій дитинці коханці. Мил. 42. Мали вони дочку і вона була в їх така коханка, що виросла, вже пора й сватать, а вона не вміла діла робить. Рудч. Ск. І. 179. Ум. коханочка. Вийди, серце-коханочко! Мет. Всі дівочки-коханочки до церковці йдуть. Мил. 120.
Перволіток, -тка, м. Человѣкъ въ юныхъ лѣтахъ. Пані наша була не перволіток, та й не яка й стара. МВ. ІІ. 31.
Повартувати, -ту́ю, -єш, гл. Подстеречь, посторожить.
Прориватися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. прорватися, -рвуся, -вешся, гл. Прорываться, прорваться. Німим отверзу ться уста, прорветься слово, як вода. Шевч. 629.
Ряндка, ряндочка, -ки, ж. Ум. отъ рянда.
Соколовий, -а, -е. Соколиный. Ото тобі, молода, та дідова борода, соколові очі, добрий дід до ночі. Чуб. V. 1147.
Тикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тикати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.