Громадя́нський, -а, -е. Общественный. Громадянське життя. Мусиш з пана чоловіком громадянським статись. Не тільки що народньої, а нема в нас і громадянської гордощі. Наші пани, що повстали на Вкраїні з нових народним дуків, дбали про те, як би рідну мову підняти до.... громадянської поваги.
Діли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлить. Нам батьківщини не ділить. 2) Сдавать карты. Ось я ділитиму, а ти здіймай.
Загово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. заговори́ти, -рю́, -риш, гл. Заговорять всі вороги, що ся любим ми убогі. Настане суд, заговорять і Дніпро, і гори. 2) = замовляти.
Кам'янщанин, -на, м. Житель города, замка. Пустили в гармати як грім по небі... Щоб ся паркани поздрігали, щоб ся міщане полякали, а всі міщане-кам'янщане. Колядка. Cм. кам'яничин.
Корба, -би, ж. Ручка, рукоятка (къ пороту, къ колесу въ машинѣ, къ круглому смычку ліри). Корбу крутить, ліра грає.
Лі́пший, -а, -е. Лучшій. Ліпші вбогі лати, ніж твої дорогі шати. Коли люде до тебе добрі, а ти будь ліпший. Ум. ліпшенький.
Пообголюватися, -люємося, -єтеся, гл.
1) Обнажиться (о многихъ).
2) Обриться (о многихъ).
Потрава, -ви, ж. Кушанье, блюдо. Ріжуть на потраву птицю або й порося. Тут їли різнії потрави і все з полив'яних мисок.
Хвасоля, -лі, ж. = квасоля. Високий, як тополя, а дурний, як хвасоля. Ум. хвасо́ленька, хвасо́лечка, хвасолька.
Химерувати, -рую, -єш, гл. Причудничать; капризничать. Ой, дочко, не дурій! Що се ти химеруєш? Якісь панські роскоші все вертяться в тебе на думиі.
