Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попливти

Попливти, -ву, -веш, гл. Поплыть. Попливемо на той бік озера. Єв. Л. VIII. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛИВТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛИВТИ"
Водозбір, -збору, м. Бассейнъ. Желех.
Гемонів, -нова, -ве Принадлежащій демону. Бранное слово. Желех.
Клітчастий, -а, -е. клітчаста плахта = плахта з клітками?. Cм. клітка 3. О. 1861. XII. 112.
Ковбур, -ра, м. 1) Яма въ водѣ, выбитая паденіемъ послѣдней. Під першим ускоком був ковбур, єго вибила вода. Шух. І. 316. 2) = ковбаня. Желех.
Муравли́ний, -а, -е. = муравиний.
Погрозити Cм. погрожати.
Погубляти, -ля́ю, -єш, сов. в. погубити, -блю́, -биш, гл. Губить, погубить. Як ті душі погубляють, так сі людське тіло. К. МБ. X. 7. Не поберігши тіла і душу погубиш. Ном. № 8794.
Пошевцювати, -цюю, -єш, гл. Позаниматься портняжествомъ.
Розчепити, -ся. Cм. розчіплювати, -ся.
Сінокіс, -ко́су, м. = сіножать. Левиц. І. 127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЛИВТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.