Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поплісок

Поплісок, -ска, м. Родъ большой лужи, оставшейся послѣ половодья или большого дождя на мѣстѣ покрытомъ травой. Там гарно полотна слати у поплісках. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛІСОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛІСОК"
Гре́белька, -ки, ж. Ум. отъ гребля.
Женчи́ха, -хи, ж. Жница. Н. Вол. у.
Закоре́нювати, -нюю, -єш, сов. в. закорени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Укоренять, укоренить.
Злітце, -ця, Ум. отъ злото.
Козаків, -кова, -ве Принадлежащій козаку. Ще дівчина дверей не одчинила, козакова пшениця поспіла. Мет. 28.
Наживи́ти, -влю́, -виш, гл. Приметать, сметать (о шитьѣ). Н. Вол. у.
Практичній, -я, -є. Практическій. До практичньої мудрости. К. (О. 1861. І. 313).
Сколошкати, -каю, -єш, гл. Вспугнуть.
Стебнувати, -ну́ю, -єш, гл. Строчить. Гайс. у. Гол. Од. 73.
Уїлий, -а, -е. = уїдливий. Вх. Лем. 398.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЛІСОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.