Бурмоситися, -шуся, -сишся, гл. Дуться, показывать недовольство.
Варитися, -рюся, -ришся, гл.
1) Вариться. Де на двох вариться, — третій поживиться.
2) Быть въ нетерпѣніи, быть не въ состояніи спокойно выждать. Росказую їм (синам) і про те, і про друге.... Отже мій Андрійко хутко і заскучає; так він і вариться: очі собі тре і позіхає, і зітха. «Пустіть уже, мамо!» проситься.
Загоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. загороди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Загораживать, загородить, огораживать, огородить. Рот не город — не загородиш. На твій гнів не загорожений хлів.
Імення, -ня, с. Имя. Дали вони їм імення: сину Іван, а дочці — Ганна.
Нашкрябати, -баю, -єш, гл.
1) Нацарапать, начесать. Нашкрябав собі руку.
2) Наскресть.
3) Дурно написать.
Одногніздки, -ків, м. мн. Изъ одного гнѣзда.
Осуружний Cм. осоружний.
Перістошиїй, -я, -є. Съ полосами на шеѣ.
Цибулька, -ки, ж.
1) Ум. отъ цибуля.
2) Порода картофеля.
Штил, -ла, м. Ударъ. Так не догнав, так навкидяча кинув кийка, — доброго штила в спину дав.
