В'язальниця, -ці, ж. Вяжущая снопы. У сніп в'язальниця не зв'яже. Ум. в'язальничка.
Две́рі, -ре́й, ж. мн. 1) Дверь. Золотий обушок скрізь двері відчине. Як у Бога за дверима. 2) Деревянная покрышка, которою сверху закрыта ловушка для лѣсныхъ звѣрей — западниця. Ум. Две́речки.
Жовні́рщина, -ни, ж. Солдатчина.
Забува́ння, -ня, с. Забываніе, забвеніе.
Лежі́ння, -ня, с. Лежаніе. Через сидіння не впало в лежіння.
Погоджати, -джа́ю, -єш, сов. в. погодити, -джу, -диш, гл.
1) Способствовать, поспособствовать, благопріятствовать, поблагопріятствовать. Бог мені погодив, пшеницею наградив. А мені Бог погодив, що-м сокиру уломив. Тепер мені погодило, що прядіво не вродим, та вродила чечевиця, та буде мені хвартух і спідниця.
2) Мирить, помирить. Олію з водою ніколи не погодиш.
Покотьоло, -ла, с. Деревянный кружокъ (дѣтская игрушка). Скочусь, неначе те покотьоло, не забившись. Ум. покотьольце.
Румегати, -га́ю, -єш, гл. = ремиґати.
Уленути, -ну, -неш, гл. = улетіти. Одчини мені оконечко, до я й улену.
Цабанити, -ню, -ниш, гл. 1) Поднимать. 2) Говорить нѣчто ни съ чѣмъ несообразное, чудовищное. — ціну. Запрашивать непомѣрную цѣну. 3) Бранить, ругать. .
