Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порплитися

Порплитися, -плюся, -плишся, гл. = порпати. Порплиться кожен собі в господі, як курка на гнізді. Мир. ХРВ. 88. І чого ти там так довго порплишся? Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРПЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРПЛИТИСЯ"
Агі́ (на те́бе)! меж., выражающее порицаніе. Желех. Агі́ на тя, пропав бис! Фр. Пр. 1.
Батуга, -ги, ж. = батюга = батура. Аф. 295.
Велико нар. Очень; сильно: много. На свого сина великі) сердився. ЗОЮР. 11. 49. Инший велико знає, а в мене пам'яти не має. Велико розумна.... велико здібна. К. XII. 16. Ум. величко.
Викочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викотитися, -кочуся, -тишся, гл. Выкатываться, выкотиться. Сонечко викочується з-за юри. Драг. 25. У діда із очей аж дві сльози викотились. Стор. І. 121.
Засто́яний, -а, -е. Застоявшійся. Застояні стіжки, аж погнила солома. Камен. у.
Пригоддя, -дя, с. Приволье. Їдь на Кубань, там буде тобі пригоддя.
Проснутися Cм. просинатися.
Служенька, -ки, ж. 1) Ум. отъ слуга. 2) = службонька. Ой чуємо там доброго пана, що платить добре за служеньку. АД. І. 1.
Смарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) = шмарувати. Смаруй хлопа лоєм, а він смердить гноєм. Ном. № 1271. 2) Мазать глиной, накладывать слой глины. Тік смарувати. Kolb. І. 59.
Судомірка, -ки, ж. Пшеница сандомирка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРПЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.