Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порошина

Порошина, -ни, ж. 1) Порошина. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацькая слава. Макс. 2) Пылинка. Я вийму порошину тобі з ока. Єв. Мт. VII. 4. Ум. порошинка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОШИНА"
Грясти́, гряду́, -де́ш, гл. 1) Быстро и съ шумомъ бѣжать, ѣхать. Гряде четвернею коней. Волынск. г. 2) Заимствовано изъ церк.-слав. яз. Важно идти или ѣхать, шествовать, грясти. І гряде царська дружина до царя велично. К. Псал. 109.
Гу́сельниця, -ці, ж. Гусеница. Вх. Пч. I. 6.
Зранити, -ню, -ниш, гл. Изранить.
Киринниця, -ці, ж. 1) Пачкунья, маральщица. Желех. 2) Помойная лохань. Желех. У гуцуловъ употребляется какъ ругательное слово относительно женщинъ. Шух. І. 34.
Лове́цтво, -ва, с. Охотничій промыселъ. Желех.
Наперемі́нку нар. Поперемінно. Наперемінну: то дощ, то виясниться. Ном. № 568.
Обшарпатися, -паюся, -єшся, гл. Оборваться, обноситься.
Повивертатися, -таємося, -єтеся, гл. 1) Опрокинуться (о многихъ). 2) Вывернуться на изнанку. Рукава повиверталися. 3) Разлечься (о многихъ). Усі понаїдались і повивертались та й не встають. Рудч. Ск. 59.  
Попідстрелювати, -люю, -єш, гл. Подстрѣлить (во множествѣ).
Руків'я, -в'я, с. Рукоятка, — напр. у креста, хоругви. Мнж. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.