Боростатися, -таюся, -єшся, гл. Возиться въ грязи, силиться выбраться изъ грязи. Загруз бідолага, боростається собі в грязі.
Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ».
Вірчий лист. Довѣренность.
Глива, -ви, ж.
1) Родъ груши, бергамота. Гливи такі, як кулак.
2) Грибъ на деревѣ, губка. Гливи ростут на буках.
Замилува́ти 2, -лу́ю, -єш, гл. Полюбить. А мій милий замилував иншу.
Коваль, -ля, м. 1) Кузнецъ. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. Коваль коня кує, а жаба і собі ногу дає. 2) холо́дний коваль. Слесарь. Жінка старого холодного коваля. 3) Названіе отца новорожденнаго (на крестинахъ). 4) Названіе плохого въ ходу вола. 5) Насѣк.: щелкунъ, Elater. 6) = коваляк. 7) Насѣк.: тараканъ. 8) Кусокъ сала, даваемый лучшему гонщику берлинъ и плотовъ. Він добре жене — коваля дістане. Ум. ковалик, ковальчик. ковалики в паністарій кують. Страшно.
Натерть, -ти, ж. Измельчившаяся отъ тренія солома.
Обвеселити, -лю, -лиш, гл. Развеселить.
Плотик, -ка, м. пт. Крапивникъ, Troglodytes parvulus.
Ув'язка, -ки, ж. Завязка къ мѣшку.
