Бербениця, -ці, ж. Боченокъ (чаще всего для сыра и др. молочныхъ продуктовъ).  Пропилисьте молодицю за паленки бербеницю.  Сім бербениць сиру.  Лежать в бербеницях червінці без числа.                         
                        
                                                
                          
	Гарб, -бу, м. Большой крюкъ, багоръ.  з гарбом. Съ лишкомъ. До Петриківки буде добрих сім верстов з гарбом. 
                        
                        
                                                
                          
	Зама́ювати, -юю, -єш, сов. в. замаї́ти, -маю́, ї́ш, гл. Украшать, украсить зеленью: вѣтвями деревьевъ, травами. Вінці закладають худобі на роги... Так замаєна худоба іде вечером домів. 
                        
                        
                                                
                          Кубок, -бка, м.
	1) Кубокъ. Медом частували з золотого кубка.  Що з тих кубків, як повні сліз? 
	2) — на по́рох. Пороховница для храненія мелкаго пороху, употребляемаго для подсыпки на полку ружья.  Ум. кубочок. Стоїть вода у кубочку, — коли хоч, напийся.  Ой десь же ти, козаченьку, з кубочка вмивався.                         
                        
                                                
                          
	Ле́ґарь, -ря, м. 1) = ліґарь. 2) Лѣнтяй, лежебокъ. 
                        
                        
                                                
                          
	Лиша́тися, -шаюся, -єшся, сов. в. лиши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. 1) Оставаться, остаться. Наперед не виривайся, а ззаду не лишайся.  лишився, як на билині, — як на воді. Оказался въ безпомощномъ состояніи.  Пішли парубки, лишень шапки видко, лишилися шмаровози — подивиться гидко. 
                        
                        
                                                
                          Роля, -лі, ж. = рілля. Не хотять по ролі спотикати, за плугом спини ламати.                         
                        
                                                
                          Спорити, -рю́, -ри́ш, гл. Умножать, прибавлять, увеличивать. Спори, Боже, хліба-соли і всього доволі. 
	2) Споспѣшествовать, благопріятствовать. Хай вам Бог спорить.                         
                        
                                                
                          Чекман, -на, м. Короткій кафтанъ галицкаго міщанина.  Cм. чекмінь. Ми ся звихали, все село звоювали, чекмани поросили, на весілля спросили.                         
                        
                                                
                          Чубица, -ци, ж. = чуб.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          