Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посколювати

Посколювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и сколоти, но во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 361.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСКОЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСКОЛЮВАТИ"
Безпричасний, -а, -е. Безучастный, холодный. На дух, мару вона походила з своїм поглядом безпричасним. МВ. ІІ. 199.
Генорал, -ла, м. = генерал. Рудч. Ск. І. 150. МВ. І. 115.
Зе́мни́й, -а́, -е́ Земной. Шух. І. 43. З мудростей земних до небесної слави. Чуб. III. 20. зе́мна смола́. Асфальтъ. Шух. І. 12.
Надгорну́ти Cм. надгортати.
Напряда́тися IІ, -да́юся, -єшся, сов. в. напря(е)ну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Покрываться, покрыться, накрываться, накрыться; напяливаться, напялиться. Один рукав подстелю, другим напрянуся. Грин. III. 133.
Поломити, -млю, -миш, гл. 1) Сломать. Коні потомити, вози поломити. Грин. III. 20. 2) Нарушить. Але ж бо я поломила матусину волю, тепер же я проклинаю свою лиху долю. Чуб. V. 250. Встрѣчаются также формы: Поламле... заповідь. Єв. Мт. V. 19. Віру християнську під ноги підтопчи, хрест на собі поламни. АД. І. 211.
Роскурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роскури́тися, -рюся, -ришся, гл. 1) Раскуриваться, раскуриться. 2) Сильно дымить.
Смердючка, -ки, ж. Раст. Valeriana officinalis L. ЗЮЗО. I. 140.
Цічка, -ки, ж. = ціди́лок. Вх. Лем. 480.
Шакша, -ші, ж. Селезенка у овцы. О. 1862. V. Кух. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСКОЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.